10 маловідомих фактів з життя українського Каменяра – Івана Франка

Перш за все, всі ми звикли бачити в Іванові Франкові відомого письменника, поета, публіциста, перекладача, громадського і політичного діяча…

Утім, він також був цікавою та неординарною особистістю зі своїми вподобаннями, захопленнями та драмами і трагедіями.

Відтак, ми зібрали 10 цікавих та несподіваних фактів з життя та творчості українського Каменяра.

1. Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.
2. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні («У столярні»).
3. Після другого арешту у 1880-ому Іван Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість «На дні» й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.
4. Іван Франко був відомий своїми атеїстичними поглядами. Про це згадував отець Макарій Каровець: «Тут пригадуємо, що Франко майже від перших хвилин свого виступу аж до смерті був у нас головним пропагатором виразного атеїзму, що той атеїзм пропагував і в своїх популярно-наукових писаннях, і в своїй поезії. Пригадуємо, що атеїзм був увесь час головним стовпом його світогляду. Пригадуємо, що коли Франко умирав, відвідав його піп Теодозій Галущинський і умовляв помиритися з господом богом і з церквою, в котрій він, Франко, родився та котру поборював ціле своє життя. Та отримав від Франка відповідь: «А що на те сказала б молодіж, котру я ціле життя вчив не вірити в бога?» Помер несповіданий і нерозкаяний».
5. 14 – стільки мов знав Іван Франко. Неабиякий приклад для молоді! За життя він встиг познайомитися із літературою безлічі країн, попрацювати поетом, журналістом, перекладачем, приміряти на собі роль літературного критика. Так склалось, що батьки його померли доволі рано. Тому освітою й вихованням маленького Франка займалася школа-інтернат. Там він засідав у бібліотеці, що складалася з 500 книг. Змалку займаючись самоосвітою, Франко довів: головне – бажання!
6. Його головним хобі була риболовля. Франко обожнював плести сітки для риби, годинами міг начищати вудочки. Усі свої вміння передав синам. Саме це захоплення зробило з нього першого професійного туриста на Галичині – геть ненароком, то все любов до риболовлі.
7. Він був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «І підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».
8. Франко був надзвичайно працьовитим. Адже протягом сорока років його творчого життя він кожних два дні створював якийсь новий літературний шедевр. З-під пера Івана Яковича виходили вірші, повісті, романи, новели, різноманітні монографії. Уявіть собі, що кожного року друкувалося 5-6 його книжок.
9. Письменник Іван Франко та політик Михайло Грушевський були сусідами. Адже укінці XX століття вони жили досить близько один від одного. Причому район, в якому мешкали двоє визначних людей, вважали елітним, його у Львові називали «Софіївка».
10. Франко на сьогодні – єдиний український поет, якого номінували на здобуття Нобелівської премії з літератури.